Згадування у богослужінні та молитвах "безсмертних і животворчих" Таїн стосовно Причастя вказує на те, що неможливо зашкодити Христу, споживаючи чи якось інакше взаємодіючи зі Святими Дарами, як неможливо тепер, після Його Воскресіння зашкодити Його тілу чи душі, людській природі, бо вона "зодяглася у нетління"; тому і не можна порівнювати споживання Святих Дарів з канібалізмом.
«Що ж це за засіб [що веде до вічного життя]? Не що інше, як це славне Тіло, що явило себе сильнішим, ніж смерть, і стало для нас джерелом життя. Як мала кількість закваски змішується з усім тістом, так і звершене Богом бути безсмертним Тіло, увійшовши в наше тіло, змінює його і цілісно та повно перетворює у Свою власну Сутність [людську]» (св. Григорій Ніський ).
Писання ще каже: "Ось Я стою під дверима і стукаю. Якщо хто почує Мій голос і відчинить двері, то Я ввійду до нього і буду вечеряти з ним, і він зі Мною" (Одкровення 3:20). Порядок важливий: не людина перша робить Тіло і Кров Христові своїми, але Христос "входить" до людини і вечеряє з нею. Тіло і Кров Христові "діють" розумно (не будучи якось самостійно відділеними від Самого Христа як Він Сам каже: "Гляньте на Мої руки, на Мої ноги! Це ж Я Сам! Доторкніться до Мене — подивіться, що дух тіла й костей не має, а Я, як бачите, їх маю!" (Луки 24: 39)), згідно Його волі: достойних освячують і обожують, а недостойних судять. Тому і можливо причаститися на спасіння, а можливо причаститися і на осудження. Можна міркувати, що це залежить від того, як людина готова вечеряти з Самим Христом. Так і поза людиною Святі Дари "діють" так, як того бажає Сам Христос.